Руданський Степан - Надгорода
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Надгорода
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Надгорода

PDFДрукe-mail

Раз топився грубий лях,
Став репетувати, —
Мужик один і побіг
Пана рятувати.

За чуприну ухопив,
З води витягає,
Пан дякує мужику,
Грошей добуває...

Аж надходить другий лях:
«Co to?» — запитався.
«Taz wyciаgnal z wody mnie! » —
Грубий обізвався.

«О, widziatem, — каже той, —
Widziatem, jedyny,
Jak on ciebie, bracio mоj,
Ciagnal za czupryne!»

«Za czupryne, czy z to tak?»
«Za czupryne, mily!»
«О, psia wiara z! — крикнув той
Ізі всеї сили, —

Sto nahajow za to psu!1»
І що ж? — протягнули,
І сто йому нагаїв
За добро креснули.


1. Аж надходить другий лях:
«Що то?» — запитався.
«Та ж витягнув із води» —
Грубий обізвався.
«Та лучче б ти утонув
В лихую годину, —
А то хлоп тебе тягнув,
Як пса, за чуприну...»
«За чуприну, чи ж то так?»
«За чуприну, милий!»
«О псявіра ж, — крикнув той
Із всієї сили, —
Сто нагаїв за то псу!»

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.