Лірникові думи - 2 Велетні (IІІ)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
Сторінка 30 з 101
III
І задумався бог сильний,
Став думу гадати,
Яку кару грішним людям
За гріхи їх дати.
І придумав на всім хлібі
Колос стеребити
І всіх грішних нечестивих
Голодом зморити.
І хліба тогді на світі
Дивнії бували:
Всю стеблину аж до низу
Зерна обливали.
І зійшов господь із неба,
Зшморгує колосся,
Аж на щастя в полі бути
Ною довелося.
Ухватив він кождий колос
На верху рукою
І промовив: «Ще раз, боже,
Молюсь пред тобою.
Ми не варті твого хліба,
Ми то добре знаєм,
Но, як схочеш, то й без того
Всі ми повмираєм.
А не буде нас на світі,
Все же будуть люди —
Нехай колос на стеблині
Хоч на жменю буде!»
І послухав господь Ноя,
Жменю оставляє,
Но рід грішний, нечестивий
Того не вважає.