Базар з порушеним виміром (поема)

Базар потойбіччям пробують погодити,
Заручившись погодою.
Усіх узутих — у зябри забрало —
В усі виміри народу забрело
І обернуло базар у безодню —
Родич родича не розпізна,
Бозна що діється в горішній дільниці.
Там, де потойбік,
Де самі горлиці
З лицем замість горла.
Усі ознаки завузькі,
Усі завіси занизькі.
Щоб завісити базарові вусики,
Які він викрешує з миски води
На всі доводи
Тим, що розум доводять,
Базарні верховоди
Базар на мотузку за собою водять —
Горе, та й годі.
Базар на свободі:
По всій слободі:
“Слабодухи, сюди, щоб я вас переродив!
Підставляйте серця і вуха.
В кожне серце — ляща,
В кожне вухо — яструба.
Нехай лящить,
Нехай крізь труби стриба
Між кострубатих заграв.
Дихайте, слабодухі, по самі вуха !”
Базар у вихор заокруглився і ліг,
Позбувшись ніг,
Щоб згодом втілитися семидільником
З суботи на неділю,
Заки йому вуздечки не наділи,
Щоб вести в інші наділи,
В інші діла і долю.
Базар ломить людей
На всі лади:
“Існуйте в три поверхи,
Уздовж і впоперек.
Інші виміри
Ще не вимерли.
Люди !..”
Базар острови з орлятами
В кошику в сади перекида,
Щоб усіх — крилатими,
Щоб усіх — вмістимими
На всі відтінки синього
В усіх можливих сполуках.
Базар лукавих ляка,
Смикаючи за рукав:
“Не зарікайтесь рікою,
Заки не припікає.
Я сам ріка внутрішнього ока.
Я сам море внутрішньої гори,
Hутром горю, а не рогами.
Бог з вами, чорт з вами,
Відпускаю вас чотирма сомами
До власної мами.
Ідіть”.