Натюрморт зі змінним світлом

Троянда в склянці, грудка воску, рінь
У блюдечку й фазанова пір’їна,
Біля якої ніж, із гіпсу — Янус
І зліпок, що — Улісса і сирен.

Поміж карафкою і слоїком — бур’ян,
Сухий пучечок, що лишила юність,
На вогник біжучи у незнайоме
Поверх бар’єрів, паль і заборон.

На дошці пляма світла, як аґрафа,
Яку розтягують на боки грифи,
Аби цитриновий — між ними — берег

Й назовні те, що — вівцями в оборі, —
Із додатковим зором і чуттям,
Де світло, що чорніш від чорноти.