Пов'язане з тароком

Друк

Тремтить в повітрі невагома склянка,
Без листя стебла й квіти здоровенні.
Лев поглинає темну половину,
А світлу — яструб, що — в вікні — циклоном.

З нової бганки — на все небо — клином
Звиса хомут, що переходить в ванну.
Ліс. Шибениця. Кріль, що в било дзвонить.
І причандалля на траві чаклунне.

Ще мить — і щезло. І свідомість інша —
Багатовимірніша, глибша, тонша, —
Що — пухирцями — з ліній перехресних.

В чуттях ще страх, — ану ж дверима хрясне
Те невимовне, що — колись у снах. —
Як світ іде, хоч й валиться із ніг.