Андієвська Емма - XXVI - Філософ у Дельфах
Українська література / Андієвська Емма / Вірші / XXVI - Філософ у Дельфах
В базі 4533 віршів 567 авторів.

XXVI - Філософ у Дельфах

PDFДрукe-mail

І світ біжить, і все біжить вперед,
Лиш почуття — по цятці — слід перлистий.
Луна ковтає джерело й палестру
Й от-от — вогонь, що береже весь рід.

Розширюється слух — пругкий смарагд, —
Де ще життя — останню хліба лусту.
В повітрі стежка — крізь віки хвилясті —
Й рука, яка вагається — мару.

На мить у мозок запливла пилина,
І людство — знову — ембріоном — в лоно.
Як ллється кров — безглуздо і понуро.

Був пуп землі і — вже порожній наріст, —
Лише нутро, яке — самі кістки —
Вола до перехожих на містку.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.