Близкість сяйва

Перелили всю дійсність до основ.
Галактику зібгало на ворону,
Що за собою зоряне коріння
Ще тягне, — і ніяк за межі сну.

Стіна одноклітинна і рясна
Все грубшає — від спроб — межу — даремних.
В вогонь лягли на сплячку ветерани
Поздовжнього, чекаючи весни.

Лишивсь трилезий колір за двигун, —
На лапи звестись тим допомага,
Що — по канавах — вузлики здоров’я. —

Розгін — і зір, і тонус подірявив. —
Ще на мікрон, єдину цятку ще, —
І в сяйво, яке й серце не вміща.