"Світ ще в нефритній вазі сам, - будяк"
Світ ще в нефритній вазі сам, — будяк,
Що — фіялкову плівку водоспаду.
В прозорість — крен. Глек із трубою — південь,
Що — на краях — на річку й віадук.
Дівча у дверях. Квітники. Садок.
Тенісний корт. На линві — шість шкарпеток.
Аквамаринний — час від часу — подув.
Не дискобол, що — замість диску — день,
А в синіх плавках розсувна істота,
Що може циркулем, й атлантом стати,
І кошиком, де — в скибках — довге сяйво,
Що в затінку — всі голови — косою. —
За мить прозріння — й вічність віддаси.
Вигляд з вікна? Чи просто в грудях серп?