«хмара...»

Друк

хмара,

що зависла на плечі сосни, щодень розказує мені,
як хвильоребре море таїть розпач раненого альбатроса;
як осліплі соняшники ходять по саду, хапаючи за білі поли вітер  — вже віддавна-давнього забувши форму сонця;
як по вуликах бджола самотня улаштовує весілля медяні.

присяде завтра хмара ближче, на долоню ляже  — й нам, мабуть, розказуватиме новини привітніші.


Збірка «Омана Молока».