І.
не встиг я вам купити жмутичка веселки
на дорогу — дрібняків не стало,
вогняні птахи ! —
такий ваш колір став подібний до землі !
маленькою пір’їнкою одурені — дерева вчора
зігнили. байдужі вам шляхи, заляпані
травою. байдуже, що марно виглядають вас
з-над сонця негритянки.
й вода (не дощ !) —
вже мов подібна до
розплавленого скла.
ІІ.
ну дайте ! розкажу вам казку про жар-птицю,
хоч вже й
не стало слів
дрібніших від крупинки.
чому ж сердито так сплітаєте з мовчань
розлогі гнізда ?
я
для вас
невтомно чатував на сонце — в сітях
залишився тільки виворот його очей.
з лун витрусив останній вам можливий звук —
аж дні прилипли глеєм до долонь.
вам перемалював роки і присмерк на зелене.
попри все ж :
ви родите мені
лиш камінці тугі.
Збірка «Нічні перекази».