над містом — ніч, розтрощене
судно та міріяди островів,
що навмання пливуть на південь.
чи снили ми ? чи — я ? чи — про твою
долоню, що в моїй ? чи — про повернення
з полону сутінків у вимір пристрасти ?
про оксамит твоїх напружених грудей й
пожежу, що вночі палахкотить
між ними ? про невтримну памороч
вабливих молодиць — у колі моїх
пестощів ? чи — про чудну
нетлінну душу неуловного птаха,
що родить полум’я й світанок ?
над ранком — я сказав тобі :
здається, снилось многооке місто, де
на нас чигають без угаву — в кожнім
відблиску неонів — похітливі
хижі чарівниці.
Збірка «Нічні перекази».