«над вхідні ворота сонце розіпни...»

над вхідні ворота сонце розіпни :
узнають перехожі, що тебе нема.
крізь дикий ліс пускайсь
до мене кладкою веселки.

як дійдеш, я навчу тебе
вмирати в полі
безіменних
квітів.