«докорами покорченим...»
докорами покорченим
деревам душу павуки
замотують
поліття тріскає
вогку пшеницю комашня
полонить догризаючи
останній колосок
пожежа сіє паніку
невтримну між найстаршими
грибами по лісах
єхидні чаклуни
розмножують
драконів стоголових
і знов
мені мабуть тут доведеться
героєм посереднім вмерти
дарма охороняючи тебе
від власної наївної уяви.
Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.