«дзижчить...»
(дзижчить
у павутинні вітру срібна муха
оливкові листочки блимають)
із тінню мертвих рицарів
млини розпачливо
пускаються
в чудний двобій
(а соловей клює
в незайманій траві
останнє зернятко роси)
в калюжі топляться
за день тисячолітні
морські імперії
одурених князів.
Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.