«зміїно в’ється під згорілим дереном...»

зміїно в’ється під згорілим дереном
щоразу довша стежка
крізь час
що нас веде в нікуди і
в ніщо

вночі дерева  — янголи хиткі
підступні й стримані
що потемки спускаються крізь душу
щораз
спричинюючи моторошні землетруси

---

Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.