чигає час гуде у кожного
з нас унутрі настирлива комаха
що божевільна обезкрилена
у проріз пам’яті щораз
коротшим затікає день
і свідчить про
закінченість всього
клітини в’януть мимоволі
без паніки без галасу
в липкому павутинні здогадів
неврони плутаються мов джмелі
сполошені у кризі передбаченого
передсмертя
Збірка «Щодень щокрок».