«ліси мої ліси...»
ліси мої ліси !
до вас назад сьогодні повертаюся —
не гість непрошений
не подорожник випадковий
а блудний син одурений
дуби розмножились безладно
всі друзі вимерли під іклами сокир
ви кажете :
колись вітри злетілись ордами
поплутали протоптані стежки
сон павуків насильно розмотали
й відтоді мавки
зґвалтовані соромляться
ріка гниє
ховаються безумні чаклуни по дуплах
ліси мої брати мої !
я повернувся навмання блукаючи
до вас —
чому ж не пізнає
мого обличчя жодне
із ваших наймолодших деревець ?
Збірка «Щодень щокрок».