Вітер
ходить по воді комаха
з вітром під крилом
урожайне небо орють
вітряки що їх прохожі
пильно виминають
моє царство — за стеблом пшениці
де безвітря стигне непорушне
як до мене в гості будете іти
вас прошу — не оглядайтеся ! : бо
вітер хтось до вітряків прибив.
Збірка «Комашиний вимір».