вино сміється хитро наче ягода в кущах
розколює надвоє необхідні спомини
між совістю та мозком трощить всі кладки
вино вигадливі імперії будує паперові
і ніч увічнює — до бляклого світанку
коли пливе вогонь тобі під сукнею
коли хрустить в пожежі твоя цнота
вино обманює тебе довірливу мене наївного
вино на випадкових перехрестях
підроблює безповоротно всі дороговкази.
Збірка «Комашиний вимір».