«у міст моїх великі очі наче у драконів...»
у міст моїх великі очі наче у драконів
твої шляхи ведуть
під землю вогняну —
а жоден не виводить
дерева проросли крізь небо й винесли сірчаний спомин
тихіше від античних каменів
вмирають розчаровані птахи
зненацька виросли посеред неба випуклі
(грибами) хмари
і ти лягаєш на папір
із кожним запахом свого розпеченого тіла
Цикл «Згоряють острови».