«заграймо в загадки поки ще пастки нас...»
заграймо в загадки поки ще пастки нас
не впіймали поки не впіймали ще сонця
зіграймо решту літа решту літ останню
дрібку сміху перед новою памороччю ми
проснемося колись між двома зернинами
збіжжя так начеб межи двома островами
одурманені забутливими течіями слідом
за нами білі фреґати перепливуть най-
глибші пропасті і з-поза урвищ комахи
ще викличуть нові пори року яскравіші
зіграймо душу зіграймо щастя зіграймо
крихлу пам’ять зіграймо недожиті мрії
на межі дня і ночі ми посіяли мільйон
полохливих яструбів і одну лиш краплю
свіжішого дощу десь кажуть проживають
за простором мертвих річищ заворожені
князівни крізь найжаркіші пустирі над
якими небо багровіє ми пускаємося між
двома пожежами спраги засинаємо давай
зіграймо (зникла жар-птиця) смак води
Цикл «Уривки для Anne Marie».