«Вчуся оптимізму у зерняти…»

Вчуся оптимізму у зерняти —
Впав на камінь, то і там вроди!
Смутку вчуся в колискових матері,
Впертості учуся у води.

А, коли розвихрене світання
Згасить в небі зоряну свічу,
Я теплу й незрадному коханню
В сонячного променя учусь.

1977

---

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.