«Мене надовго смуток не огорне…»

Друк

Мене надовго смуток не огорне —
Надію маю на ясне життя.
Кажу «земля» — в очах не поле чорне,
А кущ калини, квіти і жита.

Журбу осінню — відкладу на завтра.
Попрошу в долі найтепліших зим.
Мені для щастя треба ще багато —
Зустріть любов під небом голубим.

Та ще: дитя, що родиться з любові,
Зуміть навчити вірить у життя.
Щоб і йому «земля» — не тільки слово,
А кущ калини, квіти і жита.

1984

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.