Михайло Опанасович Драй —Хмара народився 10 жовтня 1889 р. у с. Малі Канівці (тепер Чорнобаївського району, Черкаської області) в селянській родині.
Вчився в Колегії Павла Галагана, закінчив Київський університет. Після Жовтневої революції викладав мову й літературу в вищих учбових закладах м. Києва. Перші вірші опублікував 1919 р. Перекладав з російської (О. Пушкін, М. Лєрмонтов, О. Блок, С. Єсенін), з білоруської (М. Богданович), з польської (А. Міцкевич), з французької (ПІ. Бодлер, П. Верлен). Виступав також як літературознавець (монографія «Леся Українка», 1926). Творчість Драй —Хмари розвивалася в дусі неокласичних канонів, однак пізніше він прагнув вийти за межі книжних тем та образів і оспівати нову соціалістичну дійсність, розквіт Радянської країни.
Помер М. Драй —Хмара 19 січня 1939 р.
Автор збірок поезій «Проростень» (1926), «Вибране» (1969).