Кость Леонідович Дрок народився 22 квітня 1919 р. в м. Ворошиловграді в сім’ї вчителя.

Закінчив Дніпропетровський університет. Учасник Великої Вітчизняної війни. Був у післявоєнний період працівником преси, кореспондентом газети «Известия» по Закарпатській області. Член КПРС. Друкуватись почав у студентські роки. Перша збірка поезій «Син землі» вийшла 1948 р..Багато віршів поета пройнято бойовим духом захисника Вітчизни, а поряд з ними  — поезія мирної доби, ніяша лірика кохання, любові до життя, настроєві барви весни й осені, медитації над швидкоплинністю літ. Видав К. Дрок і книжку віршів для дітей, займається поетичним перекладом.

Збірки поезій: «Верховино моя!» (1949), «Сузір’я миру» (1951), «Назустріч сонцю» (1953), «Дніпровські мелодії» (1956), «Доки серце б’ється» (1958), «Тобі радію» (1966), «Мелодії життя» (1972), «Весняний плин» (1976), «Під вітрилами літ» (1978), «Освідчення» (1979), «Ластівки над землею» (1985).