Дмитро Никанорович Фальківський (справжнє прізвище  — Левчук) народився 3 листопада 1898 р. у с. Великі Липеси (тепер Кобринського району, Брестської області, БРСР) в бідній селянській родині.

Після закінчення сільської початкової школи навчався в Брест —Литовській гімназії. 1920 р. вступив добровільно до Червоної Армії, згодом кілька років працював в органах ЧК в Білорусії. З 1923 р. жив у Києві, був на журналістській і творчій роботі. Друкуватись почав з 1924 р. на сторінках журналів «Червоний шлях», «Життя й революція», «Всесвіт», «Глобус» та ін. Перша книжка поезій «Чабан» вийшла 1925 р. В ліриці та поемах Д. Фальківського, витриманих у революційно —романтичному дусі, відображено початок нового життя на поліській землі, драматичні сцени громадянської війни на Україні.

Помер Д. Фальківський 16 грудня 1934 р. у Києві.

Окремими виданнями вийшли збірки поезій і поем: «Обрії» (1927), «На пожарищі» (1928), «Полісся» (1931).