Франко Іван - Вірші
Українська література / Франко Іван / Вірші
В базі 4533 віршів 567 авторів.
Вірші
N.N. («Будь здорова, моя мила,»)
N.N. («Виступаєш ти чемно, порядно...»)
Semper idemi
Semper Tiro
Vivere memento
«„Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський,»
«І він явивсь мені. Не як мара рогата...»
«І говорила друга: „Я ненависть»
«І говорила перша: „Я любов»
«І знов рефлексії! Та цур же їм!»
«Ах, коб я був музикантом...»
«Багно гнилеє між країв Європи,»
«Бачив рисунок я десь...»
«Безмежнеє поле в сніжному завою...»
«Блаженний муж, що йде на суд неправих...»
«Був у нас мужик колись»
«Бувають хвилі - серце мліє»
«Було се три дні перед моїм шлюбом...»
«В самоті, гризоті...»
«В село ходив. Душа щемить і досі...»
«Вам страшно тої огняної хвилі,»
«Весно, ох, довго ж на тебе чекати!»
«Весно, ти мучиш мене! Розсипаєшся сонця промінням...»
«Веснянії пісні,»
«Врог батько, ворог мати...»
«Всюди нівечиться правда,»
«Гей, розіллялось ти, руськеє горе...»
«Гей, Січ іде»
«Гнів — се огонь. Чим більше дров кладеш...»
«Говорить дурень в серці своїм...»
«Гріє сонечко!»
«Гримить! Благодатна пора наступає»
«Де я не йду, що не почну...»
«До моря сліз, під тиском пересудів»
«Догорають поліна в печі,»
«Душа безсмертна! Жить віковічно їй!»
«Ей, думи золотії...»
«З усіх солодких, любих слів...»
«Заким умре ще в серці творча сила...»
«Зелений явір, зелений явір...»
«Земле, моя всеплодющая мати»
«Знов рік минув...»
«Коли почуєш, як в тиші нічній...»
«Коли часом в важкій задумі...»
«Колись в однім шановнім руськім домі»
«Колись в сонетах Данте і Петрарка»
«Крик серед півночі в якімсь глухім околі...»
«Мій раю зелений,»
«Місяцю-князю!»
«Маленький хутір серед лук і нив...»
«Мамо-природо!»
«Матінко моя ріднесенька!»
«Ні, аморети, мені за погоничів ви вже нездалі...»
«Ні, вдуріти доведеться...»
«На Підгір'ї села невеселі»
«Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!»
«Найгірше я людей боявсь тоді...»
«Не боюсь я ні бога, ні біса...»
«Не винен я тому, що сумно співаю,»
«Не все іще було, що може бути...»
«Не забудь, не забудь»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Не люди наші вороги,»
«Не минай з погордою»
«Не можу забути!»
«Не покидай мене, пекучий болю,»
«Не пора, не пора, не пора»
«Не схиляй своє личко прекрасне...»
«Недовго жив я ще, лиш сорок літ...»
«Немає друга понад мудрість...»
«Нехай і так, що згину я,»
«Неясна для вас ця легенда...»
«Ночі безмірнії, ночі безсоннії,»
«Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»
«Ой ти, дубочку кучерявий...»
«Ой, що то в полі за димове?»
«Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє...»
«Ось панський двір! На згір’ї край села...»
«Отсе тая стежечка...»
«Пісне, моя ти підстрелена пташко...»
«Паде додолу листя з деревини,»
«Плив гордо яструб в лазуровім морі»
«По коверці пурпуровім...»
«Поете, тям, на шляху життьовому...»
«Покоїк і кухня, два вікна в партері...»
«Полудне»
«Послухай, сину, що премудрість каже:»
«Привіт тобі, мій друже вірний, гаю...»
«Раз зійшлися ми случайно...»
«Розвивайся ти, високий дубе»
«Розвивайся, лозо, борзо,»
«Се дім плачу, і смутку, і зітхання»
«Себе самого наперед...»
«Сидів пустинник біля свого скиту»
«Сижду в тюрмі, мов в засідці стрілець»
«Сипле, сипле, сипле сніг»
«Сонети — се раби. У форми пута»
«Суне, суне чорна хмара...»
«Так говорить стародавня повість...»
«Твої очі, як те море...»
 
«ПочатокПопередня123НаступнаКінець»
Сторінка 1 з 3

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.

Останні додавання

Користувачі найбільш цікавляться