Сава Овсійович Голованівський народився 29 травня 1910 р. у с. Єлисаветградківці на Кіровоградщині в родині мельника.

Після закінчення семирічки та профтехшколи вчився в Одеському та Харківському сільськогосподарських інститутах. Перша збірка поезій «Кіньми залізними» видана 1927 р. Поетична творчість С. Голованівського розвивалася в дусі соціалістичного реалізму і є своєрідним літописом становлення інтелігента нової, радянської формації протягом понад півстоліття. Від публіцистичної лірики першого комсомольського періоду поет еволюціонував до поглиблених філософських роздумів «про час і про себе» в пізніших творах. Крім лірики, С. Голованівський створив ряд поем, романів і повістей у віршах. Відомий також як прозаїк, драматург і публіцист. Багато працює в галузі художнього перекладу на українську мову з літератур братніх республік та зарубіжних країн. Член КПРС.

У дні Великої Вітчизняної війни був військовим кореспондентом газет «Красная Армия», «За честь Батьківщини». Окремими виданнями вийшли книжки: «Одверто» (1929), «Рапортую» (1931), «Книга поем» (1932), «Фронтовики», віршований роман, «Тисяча друзів» (1933), «Зустріч Марії» (1935), «Книга визнань» (1940), «Пісня про мою Україну» (1942), «Книга воїнів» (1943), «Дорога» (1946), «Близьке й далеке» (1948), «Дві поеми» (1957), «Нові поезії» (1958), «Літа» (1960), «35 літ» (1963), «Клени» (1967), «Досвід» (1970), «Люстро» (1971), «Біографія берези» (1974), «Синій птах» (1980).