Надія Костянтинівна Хоменко народилася ЗО серпня 1912 р. в Києві у сім’ї інженера —будівельника.

Навчалась у Київському і Лубенському педінститутах. Працювала слюсарем, учителькою, завідувала бібліотекою, була на редакційній та видавничій роботі. Друкуватись почала в 1930 р. Поетеса, прозаїк. Перша збірка поезій «Джерело радості» вийшла 1950 р. У віршах змалювала ліричні портрети сучасників, радянських патріотів, полеглих у битвах з фашизмом. Помітна частина поезії Надії Хоменко присвячена інтимним почуттям материнству, дружбі, красі природи, ствердженню високого покликання людини.

Вийшли збірки поезій: «Дружба сердець» (1955), «Шумлять сади полтавські» (1956). «Невидима скрипка» (1972), «Кумачеве слово» (1979), «Розкрилля» (1982).