Років тягар ляга мені на плечі,
Мій полудень зі мною вже на «ти»,
І все частіш повторюю, до речі:
Життя прожить — не поле перейти.
А молодість, хоча вона й далеко,
На крилах раптом думу принесе:
Бува, і поле перейти нелегко,
Якщо воно прострілюється все…
1969
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.