Григорій Панфілович Косяченко народився 29 вересня 1903 р. у с. Черняхівці, Яготинського району, Київської області, в сім’ї селянина —бідняка.
Закінчив сільську школу, середню комерційну школу в Києві, згодом вчився в Київському інституті народного господарства. Друкуватись почав 1924 р. в журналі «Глобус», в газеті «Більшовик». Перша книжка віршів «Віхоли» вийшла 1927 р. Творчість Г. Косяченка йшла в річищі тодішньої революційно —реалістичної течії, поезії його присвячені актуальним процесам соціалістичної перебудови життя і свідомості людини. У деяких віршах під враженням суперечностей відбудовчого періоду, особистих нестатків звучать песимістичні ноти.
Помер поет 19 жовтня 1936 р. у м. Яготині.
Окремими виданнями вийшли збірки поезій: «Залізна кров» (1927), «Схід сонця» (1928), «Шторм» (1929), «Полустанок» (1930), «Вибрані поезії», «Дорога» (1931), «Борня і дні» (1932).