Леонід Миколайович Левицький народився 8 листопада 1917 р. в с. Михалполі на Вінниччині в сім’ї вчителя.

Навчався в сільськогосподарському технікумі, працював механіком. 1937 р. вступив до Київського університету. З початком війни пішов на фронт. Брав участь в обороні Києва, в боях під Новоросійськом, був військовим кореспондентом.

Загинув у бою 27 грудня 1943 р.

Друкуватися почав 1938 р. Посмертно прийнятий до Спілки письменників України. Людина з очевидним поетичним талантом, ніжний лірик у віршах передвоєнного часу, на фронті Л.Левицький проявив себе як поет мужніх, суворих інтонацій, виражаючи бойову настроєність радянського воїна, гнів і презирство до гітлерівських недолюдків.

Видання: «Недоспівана пісня» (1959, 1985).