«І ось прийшла до мене сном...»

І ось прийшла до мене сном,
Неждана і непрохана.
Сльозу змахнула рукавом,
Маленька, наполохана.

Спинилась. Погляд відвела.
Обом незручно стало.
Сказала тихо, як могла:
«А я тебе кохала…»

Назустріч руки простягла,
І ще щось говорила,
І на прощання обняла:
«Ой що ж я наробила!

Тепер тобі, як і мені,
Не відати спокою…»
І тихо зникла вдалині
За млою голубою.

---