Деревам щось, напевно, сниться, Бо серед ночі уві сні Шумить нервово їхнє листя І трепет будить у мені.
Напевно, бачать сни і квіти, І трави, що тремтять, як ртуть… Учусь я серцем розуміти, Що розумом — не осягнуть.