«Зупинюсь у вечоровій тиші...»

Зупинюсь у вечоровій тиші,
Вслухаюсь, як дихає земля.
З кожним днем для мене все рідніші
Ці гаї, і ріки, і поля.

З кожним днем все глибше і ясніше
Відчуваю дивну спільноту
З білим садом, птицями в узвишші,
Зіркою, що гасне на льоту.

І тому щораз мені миліші
Ці гаї, і ріки, і поля…
Я стою у вечоровій тиші,
Слухаю, як дихає земля.

---