Ластівки уже повідлітали. Довші ночі і коротші дні. Там, де ще недавно жнивували, Рання осінь бродить по стерні.
Перше пасмо сивини з-під хустки, Очі з тихим смутком в глибині. І цвітуть журливо незабудки Там, де ми стрічались навесні.