Небеса високі й урочисті, Подивлюся — серце защемить. Ти в селі, а я давно у місті, — Затужи за мною хоч на мить.
Б’ють на вежах опівночні дзвони, Догоряє зірка, мов свіча. Дивно: в місті люду — два мільйони, А мені тебе не вистача.