«Осіння ніч. Безмовне поле...»
Осіння ніч. Безмовне поле.
Під місяцем блищить ріка.
І хрестять сиві виднокола
Невтомні руки вітряка.
Земля замислена і строга,
І небеса — як бірюза.
І зірка впала, наче в Бога
Скотилась по щоці сльоза.
Осіння ніч. Безмовне поле.
Під місяцем блищить ріка.
І хрестять сиві виднокола
Невтомні руки вітряка.
Земля замислена і строга,
І небеса — як бірюза.
І зірка впала, наче в Бога
Скотилась по щоці сльоза.