Ранкові дзвінки телефонні, Жагучі й хмільні вечори, І жарти, і сльози солоні — Усе до пори.
А потім — робота й родина, Гірке, мов полин, каяття. Комусь ти і мати, й дружина, Без тебе життя — не життя.