«Хвилини, години, літа...»

Хвилини, години, літа —
Життя, мов свіча дорогоряє.
У чім його сенс і мета,
Ніхто достеменно не знає.

Не знає, куди й відкіля
Несеться нестримна лавина.
Одна в нас колиска — земля,
І нам же вона — домовина.

---