Зима в столиці

Друк

Мороз на дворі, стужа крижана,
Гудуть дерева, завиває вітер,
Дзвенять, як скло, обледенілі віти,
І місяць птахом б’ється до вікна.
А за вікном сніги тверді, мов сталь,
Трамвай біжить в тунелях вулиць сивих.
Чиєсь обличчя, лагідне й красиве,
У шибі, мов обрамлене в кришталь,
Промерехтіло…
Дзвоник срібно дзенькнув,
На перехресті блимнув світлофор,
Іскристий, крутойдучий метеор
Сяйнув, відбившись на трамвайних рейках.
І між вогнів неонових, реклам
У валянках, у шубах, в рукавицях,
Повільно затихаючи, столиця
Пірнає в сон, як в сивий океан…