Міст

Труд його за належне усякий приймав,
І ціни йому справжньої доти не знали,
Поки вільно по ньому ішли й проїжджали,
Поки він переправу на плечах тримав.

А коли надірвався і з тріском упав
І зімкнулися хвилі над ним у скорботі,
Оцінили його за старання в роботі,
Але він, горопаха, про це вже не знав.

---