Сад

Яблуні уже одквітували,
Вишні і черешні одцвіли.
Як мої батьки не бідували,
А таки садок уберегли.

Змучені, голодні і холодні,
Не підняли на красу руки.
І садок той родить до сьогодні.
Переживши сталінські роки.

Я люблю його тінисті шати,
Повінь цвіту, передзвін плодів, —
Тільки гірко думати і знати:
Дуже мало отаких садів.

Їх під корінь нищили податки,
Злигодні суворих лихоліть.
Невеселі і болючі згадки
Кожна віть у пам’яті таїть.

---