Степан Іванович Олійник народився 3 квітня 1908 р. в с. Пасиселах на Одещині.

Закінчив Одеський педінститут, учителював, був співробітником багатьох газет, журналу «Перець». Обирався депутатом Верховної Ради СРСР. Учасник Великої Вітчизняної війни. Член КПРС. Нагороджений двома орденами Леніна. Публікувати вірші почав 1926 р. Перша поетична книжка «Мої земляки» вийшла 1947 р. З 1953 р. його віршовані гуморески і фейлетони систематично друкувалися в газеті «Правда». Збірка «Наші знайомі» відзначена Державною премією СРСР (1950). С. Олійник у своїх сатиричних і гумористичних творах зобразив цілу галерею колоритних типів, мораль і вчинки яких несумісні з нормами соціалістичного співжиття.Поряд з ними немало й позитивних постатей  — веселих, вдатних до жарту, працьовитих і мудрих людей. Афористичні вислови, цікаві звороти з творчості поета увійшли в широку мовну практику, збагатили народну скарбницю дотепного слова.

Помер 11 січня 1982 р.

Основні видання: «Ознаки весни» (1950), «Ровесники» (1952), «З щирим серцем, а про декого з перцем» (1953), «Дорога дама» (1954), «Який Сава  — така й слава» (1955), «Шахтарям донецьким  — хлопцям молодецьким» (1957), «Здоровенькі були!» (1958), «Карась — середняк» (1961), «П’яні вовки» (1962), «Отак воно було!» (1963), «Добрий день вам, добрі люди&lraquo; (1966), «Здоровше з гумором живеться» (1970), «Готов почати все спочатку» (1974), «В ім’я добра  — супроти зла!» (1977), «Твори. В 4 —х томах» (1978).