Андрій Степанович Панів народився ЗО вересня 1899 р. у с. Проруб, Сумської області, в сім’ї волосного писаря.
Вчився в двокласному училищі, Курській учительській семінарії. 1925 р. закінчив Харківський інститут народної освіти. Кілька років вчителював, згодом працював у редакціях періодичних видань. Друкуватись почав з 1921 р. у газеті «Селянська правда», публікував свої вірші в журналах і газетах «Шляхи мистецтва», «Студент революції», «Червоний шлях», «Культура й побут», «Плуг». «Літературна газета» та ін. Перша книжка поезій «Вечірні тіні» вийшла 1927 р. Головною темою творів поета, написаних у реалістичному дусі, була дружба міста і села, робітника й селянина, становлення нового, колективістського світогляду, а також індустріалізація країни, що несла в село нову техніку, оновляла виробництво і побут селянства.
Помер письменник 3 листопада 1942 р.
Окремими виданнями вийшли книги поезій: «Безмеж» (1933), «З плугом» (1960). А. Паніву належать також збірки оповідань «Село» (1925), «Христя» (1928).