Я приміряю
предка шолом,
порубаний мечами,
гостроверхий,
і чую:
зорі над моїм чолом
дзвенять об крицю вічності
і мерхнуть…
Я приміряю
дідів шолом —
будьонівку високу,
гостроверху,
і бачу:
із зорею над чолом
у полум’ї
летить червоний вершник.
Я приміряю
батьків шолом —
сталеву каску,
мічену багнетом.
Зорею світить каска над чолом,
обпалена пожежами планети.
Я приміряю
свій шолом — космічний,
Я йду
і всесвіт чує мої кроки.
Пронизує небесну оболонку
ракета —
схожа на шолом богатиря
і на будьонівку
високу.
1975
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.