Швачка

Друк

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки….
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Голкою денно верти.

Кров висисає оте остогиджене,
Прокляте нишком шиття,
Що паненя вередливе, зманіжене,
Вишвирне геть на сміття.

Де воно знатиме, що то за доленька  —
Відшук черствого шматка,
Як за роботою вільна неволенька
Груди ураз дотика.

1894.