Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 р. в с. Білоцерківці на Запоріжжі в сім’ї колгоспника.

Закінчив Запорізький педінститут. Вчителював, працював у пресі. З 1967 р.  — відповідальний секретар Запорізької організації СПУ. Член КПРС. Друкується з 1946 р. Перша книжка віршів «Заспів» вийшла 1955 р. В поетичному доробку  — лірика, сатира, вірші для дітей. Виступає також як прозаїк-документаліст, драматург, перекладач. Центральне місце в поезії П. Ребра займає трудове життя індустріального Запоріжжя, осмислене в контексті життя всієї країни, звучать і сільські мотиви. Багато віршів присвячено ленінській темі, темі дружби народів.

Поетичні видання: «Вітер з Дніпра» (1957), «Родичі сонця» (1961), «Перо під ребро» (1963), «Людяність» (1965), «Запорізька веселка» (1967), «Вогнярі» (1971), «Порохівниця» (1972), «Криця» (1975), «Листи до земляків» (1976), «Побратимство» (1979), «Вибране» (1982) та ін.