Розумний панич
Привіз дідич раз на свято
Ізі школи сина
І не може натішитись,
Що вчена дитина.
Раз здибає гуменного
І тому хвалиться:
«Ото, каже, мій синочок,
Як у школі вчиться!..
Та і розум, що за розум!
Як тобі, Іване?» —
А мені то щось не так то
Здається, мій пане!
Бо якби наш панич мали
Розуму доволі,
То нічого' їм би було
Вчитися у школі!