Глухий і губатий

Довелося на віку
Глухому з губатим
Раз у церкві, на біду,
У парі стояти.
І губатий що почне
«Отченаш» читати,
То так губи іскладе,
Як ніби свистати.
Довго глухий поглядав.
З злості аж мінився,
Далі руку відвинув,
Ближче приступився
Та по пиці його хвать:
«От тобі — свистати!»
«Бог з тобою,— каже той, -
Бачиш — я губатий!»
Але глухий другий раз:
«Дарма, що багатий!..
У нас церква не на те,
Щоб в нії свистати!»